Чому прокидання вранці спричиняє труднощі: названа дивна причина

Для багатьох людей ранок стає справжнім викликом: будильник часто сприймається як джерело стресу, а найсильніше бажання — залишитися під теплою ковдрою. Ця щоденна боротьба із пробудженням була довгий час мало зрозумілою.

Фото: 24 Канал

Однак нещодавнє дослідження швейцарських вчених проливає нове світло на цей складний процес, пояснюючи, чому деяким людям так важко прийти до тями саме вранці. Як відзначає видання IFLScience, перехід від сну до повного неспання набагато складніший, ніж це вважалося раніше, а час і спосіб пробудження відіграють вирішальну роль для нашого подальшого самопочуття.

Сон складається з кількох циклів і стадій. Спершу настає легке дрімання, під час якого часто відчуваються мимовільні посмикування м’язів. Далі йде друга, "легка" стадія сну, з якої прокинутися досить просто. Найглибша і найважча для пробудження стадія — третя. Протягом ночі мозок багаторазово проходить ці фази, супроводжуючи їх швидким сном (REM) і короткими періодами неспання.

Мозкові хвилі під час сну суттєво змінюються: від альфа-ритмів у розслабленому стані до тета-хвиль, пов’язаних із запам’ятовуванням, що перериваються нейронними "веретенами сну". У глибокому сні мозок генерує повільні дельта-хвилі. Завдяки електроенцефалографії (ЕЕГ) ці процеси досліджуються давно, але механізми переходу до пробудження залишалися незрозумілими.

Швейцарські науковці використали 256 датчиків ЕЕГ на голові добровольців для глибшого вивчення пробудження. Як відзначає старший автор дослідження Франческа Сікларі, процес пробудження — це впорядкована хвиля активації мозку, яка рухається від передньої частини до задньої. 

Першими активуються ділянки мозку, відповідальні за прийняття рішень і планування, а потім сигнали доходять до зон, що відповідають за зір. Така послідовність характерна лише для пробудження після фази REM-сну — періоду яскравих сновидінь і високої мозкової активності. Як пояснює провідна дослідниця Орелі Стефан, у цей момент кора мозку реагує миттєво і подібна до стану неспання.

Навпаки, пробудження з повільного сну (NREM) відбувається повільніше — спершу активується центральний "вузол" мозку, а вже потім поширюється активація по інших ділянках. Такий процес пов’язаний із "бістабільністю" нейронів — чергуванням станів активності і спокою, що гальмує миттєве пробудження.

Ці відкриття дають відповідь на питання, чому нам так складно прокидатися зранку. Вчені виявили, що рівень нашої бадьорості після сну залежить від кількості певних повільних хвиль, що генеруються безпосередньо перед пробудженням. Чим більше таких хвиль, тим легше ми відчуваємо себе після підйому.

Водночас інші повільні хвилі, що зберігаються або виникають після пробудження, є причиною тієї сонливості, що часто турбує нас у перші хвилини після підйому.

Раніше портал "Коментарі" вже писав, що вживання чаю на основі розмарину або навіть просто вдихання його аромату здатне покращити настрій і підвищити когнітивні функції. Дослідження, опубліковане в Journal of the American College of Nutrition, засвідчило, що розмариновий чай чинить заспокійливу та антидепресивну дію, що особливо корисно при порушеннях психіки.