Як вживання вівсянки вплине на рівень холестерину: лікарі шокували відповіддю

Овес є одним з найбільш корисних продуктів для серцево-судинної системи, і це має наукове підтвердження. Завдяки унікальному поєднанню інгредієнтів, які сприяють зниженню рівня холестерину, вівсянка може стати ідеальним вибором для підтримки здоров'я серця. Незалежно від того, чи вживаєте ви її як гарячий сніданок, чи додаєте в салати або випічку, цей продукт здатен мати значний вплив на організм. Вплив вівса на рівень холестерину продовжує вивчатися, але вже є вагомі результати, які підтверджують його корисні властивості.

Фото: з відкритих джерел

За словами дослідників з EatingWell, вівсянка багата на клітковину, антиоксиданти та мінерали, зокрема магній, які допомагають зберегти здоров'я судин, запобігаючи їх пошкодженню. Це допомагає знижувати рівень "поганого" холестерину в артеріях, що позитивно впливає на серцево-судинну систему, зменшуючи ризики розвитку серцевих захворювань.

На сайті National Library of Medicine зазначено, що певні сполуки в овсі, такі як бета-глюкан (тип розчинної клітковини) та авентраміди (антиоксиданти), можуть відігравати важливу роль у цих процесах. Вони сприяють нормалізації рівня холестерину, підтримуючи його на оптимальному рівні та знижуючи його шкідливу частину.

Крім того, важливою складовою ефективності вівсянки є регулярність її споживання. Дослідження показують, що споживання від 3/4 до 1 чашки вівсянки щодня може привести до помітних покращень у рівні холестерину вже через чотири тижні.

Бета-глюкан, що міститься в овсі, має властивість утворювати гель у кишечнику, який утримує холестерин і виводить його з організму. Печінка, у свою чергу, забирає більше холестерину з крові, що знижує його рівень у кровоносній системі. Це відбувається при регулярному вживанні вівса, що поступово знижує загальний рівень холестерину в організмі.

Як вже писали "Коментарі", зменшення частки ультраперероблених продуктів у щоденному раціоні може суттєво покращити показники здорового старіння у людей похилого віку. Такого висновку дійшли науковці з Університету штату Південна Дакота (США), дослідження яких опублікував журнал Clinical Nutrition.