Рубрики
МЕНЮ
Ткачова Марія
Ще до повномасштабного вторгнення в Україну ситуація з ВІЛ у Росії була вкрай несприятливою. Але саме СВО стала каталізатором справжнього епідемічного вибуху. За офіційними даними Міноборони РФ, вже в перший рік війни виявлення ВІЛ серед військовослужбовців зросло в 40 разів.
Захворюваність на ВІЛ у російській армії
Причини — очевидні: на фронті дефіцит медичних ресурсів, багаторазове використання шприців, переливання крові без належного контролю, а також поширення ін’єкційних наркотиків і незахищені статеві контакти серед мобілізованих. Люди, яких загнали на війну, щодня ризикують не лише життям — але й здоров’ям, без можливості пройти повноцінне обстеження чи лікування.
У мирний час антиретровірусну терапію (АРВТ) отримували менш як 50% ВІЛ-позитивних у Росії. Зараз ця цифра падає ще більше. Через війну урізані бюджети, зірвані постачання, а пацієнти в окопах просто не можуть регулярно приймати препарати. Нерегулярний прийом — ще гірше, ніж повна його відсутність: вірус мутує і стає стійким до ліків.
Найстрашніше — це не ізольована армійська проблема. Стрімкий сплеск ВІЛ виявляють і серед цивільних: у 14 регіонах РФ більше 1% вагітних жінок мають позитивний статус. Це вже не "групи ризику" — це генералізована епідемія.
Водночас у світі ситуація протилежна: більшість країн успішно контролюють ВІЛ, впроваджують сексуальну освіту та сучасні схеми терапії. В Росії ж ці теми табуйовані, ЛГБТ-спільнота оголошена екстремістами, а просвітницькі фонди — іноземними агентами.
Ця війна — не лише про геополітику. Вона множить соціальні й епідеміологічні катастрофи, з якими Росія житиме десятиліттями. І ціна цього вторгнення — не лише в зруйнованих містах, а й у мільйонах зруйнованих доль.