Важливо Прощавай, summer time: непростий перехід на зимовий час

Україна переходить на зимовий час. Фото з відкритих джерел.

У другій половині осені наша країна, як і 80 країн світу, традиційно переходить на зимовий час. Цього року в Україні це настане 29 жовтня. З чим можуть зіткнутися ті, хто переведе стрілки? Як звести до мінімуму негативний вплив на наш організм та налагодити правильний режим сну? "Коментарі" вирішили детально розібратися у актуальній для багатьох українців темі.

Насправді ми повертаємося до того стандартного часу, від якого "втекли" влітку, коли переводили стрілки вперед. Тобто це нормальна сезонна процедура, мета якої –   раціональне та ефективне використання світлового дня та безпосередньо пов'язана з ним економія електроенергії. Також це дозволяє синхронізуватися з багатьма країнами, що також має свої позитивні сторони. До речі, міжнародний досвід переведення стрілок має досить цікаву історію, яка розпочалася в Парижі, з легкої руки американського політика, винахідника, філософа та письменника Бенджаміна Франкліна. Як дипломат, він запропонував у 1784 році жителям Парижа бути раціональнішими, економити дорогі свічки та працювати при сонячному світлі. Бенджамін навіть підрахував: якщо 100 тисяч сімей відмовляться від вогника на столі, то всього за півроку сума, не витрачена на свічки, становитиме 96 мільйонів ліврів. Але вперті французи не стали слухати іноземця. І тільки через сто з лишком років, в 1895 році, ентомолог з Нової Зеландії Джордж Хадсон запропонував перейти на літній час і зрушити стрілки на дві години. Збираючи колекцію комах, учений оцінив, як багато дає людям додатковий час під сонцем. До трійці раціоналізаторів увійшов і англієць Вільям Уіллет, який розвивав будівельний бізнес та любив грати в гольф. Щоб не закінчувати партію в сутінках, він запропонував зрушити час і в 1907 році написав до лондонської газети цікаву статтю – "Про розтрасування денного світла". І поки консервативні англійці зважували всі "за" та "проти", ідею переведення часу використовували у 1908-1912 роках губернатори двох провінцій у Канаді.

Продовжилися ці експерименти з економії під час Першої світової війни та після неї. Дати країні вугілля, заощадивши його за допомогою збільшення робочого часу у світлу частину доби, вирішили США, Німеччина, Британія та багато інших країн Європи, які пробували різні "схеми" аж до 1919 року. Друга Світова війна та повоєнний час знову відродили інтерес до теми коригування часу. Багато країн у 50-70 роки минулого століття на кілька років запроваджували сезонні періоди та знову їх скасовували. І лише 1981 року світ, включаючи Україну, дійшов єдиного рішення та законодавчо закріпив перехід на літній та зимовий час.

На жаль, значної економії електроенергії, за які так боровся світ, так і не було досягнуто. Про це свідчить безліч досліджень у різних країнах, які показали лише кілька відсотків, які точно не врятують світову економіку. А як інші плюси?

Той факт, що всім українцям знову "дарують" одну ранкову годину, безумовно, тішить. Адже коли цифри на годиннику зроблять крок назад, у нас з'являється чудова нагода поспати на цілу годину довше. Втім, можна витратити цю годину з іншою очевидною користю для здоров'я – вийти на пробіжку, зробити вдома зарядку, зайнятися йогою, медитацією. Зрештою, повільно випити за півгодини-годину до сніданку склянку води, як рекомендують лікарі.  

Але чи такий перехід на зимовий час корисний для нашого фізичного та ментального здоров'я? Відповідь на це питання також дає світова статистика, яка показує: на початку-середині листопада, тобто після введення зимового часу, кількість серйозних автомобільних ДТП, залізничних аварій помітно зростає саме ввечері – з 17-ї до 20-ї години. В усьому винен стрес, гостра реакція психіки на такий додатковий подразник, як перехід на зимовий час. Це спричиняє зниження ефективності роботи мозку, дратівливість, порушення уваги, інших когнітивних функцій.

Перехід на зимовий час порушує наші циркадні ритми – ті, за дослідження яких вченим вручили Нобелівську премію. Тобто йде збій у внутрішньому годиннику, що запускає добовий цикл, який у свою чергу регулює в нашому організмі життєво важливі біологічні процеси. Керує всім захований у головному мозку гіпоталамус. Саме цей орган має унікальну здатність впливати на рівень гормону мелатоніну. Останній відповідає за нашу адекватну реакцію на світло і регулює циркадні ритми.

Перелаштуватись відразу на зимовий світловий сезон у багатьох з нас не вийде, та це і не потрібно. Психологи вважають, що цілком нормально, якщо на таку адаптацію ви витратите кілька тижнів і навіть кілька місяців. Найдовше, як зауважили вчені, пристосовуються метеозалежні люди. "За компанію" з ними йдуть ті, хто має різні неполадки в серцево-судинній системі – їм може загрожувати аритмія, критичне підвищення тиску, інфаркти чи інсульти. Завершують сумний список пацієнти психотерапевтів, яким діагностовані: нестабільність психіки, ангедонія або повна апатія, неважка депресія. За час війни, сирен, нічних недосипів і постійних стресів багато українців, самі того не підозрюючи, поповнили ряди страждаючих від сезонної десинхронізації.

Поступова адаптація до нового, коли людина крок за кроком змінює свій розклад дня, допоможе звести до мінімуму шкоду від часу. Допоможуть у цьому й адаптогени – спеціальні продукти та харчові добавки, які допомагають організму справлятися зі стресом. Серед них є добре знайомі багатьом екстракти (рідкі або в капсулах) таких лікарських рослин: ехінацеї, елеутерококу, базиліка священного (не плутати зі звичайним), женьшеню, родіоли. Багато терапевтів радять компенсувати зменшення світлового дня та сонця прийомом вітаміну Д3 у капсулах. Щоденна підтримуюча доза з листопада до квітня становить 2000 одиниць.

Якщо у щоденному списку сотні справ, спростіть його та більше відпочивайте. Важливо, щоб перехід до сну був у спокійному режимі, а не від втоми, що навалилася. За кілька годин до цього психологи рекомендують уповільнити темп та присвятити час приємним речам. Можна прогулятися, послухати улюблену ліричну музику чи аудіокнигу, поспілкуватися з близькими, прийняти розслаблюючу ванну. Читання – теж хороший варіант, якщо йдеться про цікаву книгу, а не новини в смартфоні, що підвищують тривожність.

Дуже важливо налагодити чіткий режим сну та пробудження, тому постарайтеся дотримуватись одного часу. Для початку, робіть це раніше на 15 хвилин, потім на півгодини. Постарайтеся не наїдатися, особливо жирною і смаженою їжею, навіть за кілька годин перед сном – травній системі теж відпочинок. Забудьте про вечірній міцний чай, каву, келишок вина — не варто зайвий раз збуджувати психіку. Взагалі краще не пити рідину за кілька годин до сну, тому що вас банально може розбудити серед ночі сечовий міхур. А міцно заснути згодом зможе не кожен.

Висипайтеся, бо недосип – ворог не лише нашого здоров'я, а й адаптації до зимового часу. Втім, надлишок сну, тобто понад 9 годин, теж шкідливий для організму. Як правило, кожен з нас знає, скільки годин сну йому необхідно для повноцінного відновлення сил. Тому краще суворо дотримуватись вашої індивідуальної норми, а не змінювати її. Ще один момент – правильна гігієна сну, в якій важливо все: ортопедичний матрац, зручна подушка, не дуже спекотна ковдра, прохолодне провітрюване приміщення і штори, що не пропускають світло.

Перехід на зимовий час – це стрес, але позитивний, необхідний для тренування нашого мозку. Так вважають багато українських та зарубіжних психологів, які закликають: краще направити свої сили на розвиток інтелекту та боротьбу з рутиною, ніж жаліти себе та рефлексувати на тему переведення стрілок.