Людству загрожує епідемія діабету: Всесвітній день боротьби з хворобою

Чим небезпечний цукровий діабет і як йому запобігти. Фото з відкритих джерел.

Понад 500 мільйонів людей на землі сьогодні хворі на цукровий діабет, причому 90% пацієнтів мають небезпечний другий тип, який, як правило, заробляють пасивністю та гіподинамією та активним поглинанням цукру та простих вуглеводів. Чому безневинне бажання підсолодити собі життя може призвести до гірких наслідків і як втекти від діабету у прямому та переносному значенні, "Коментарі" вирішили розібратися детально.

Рівно 100 років тому одному з вчених, які відкрили інсулін, Фредеріку Бандінгу вручили нобелівську премію. У його день народження – 14 листопада – лікарі всього світу б'ють на сполох і кричать SOS, намагаючись вберегти підлітків та дорослих від цукрового діабету. Адже число діабетиків на планеті зростає дійсно катастрофічно, нагадуючи за швидкістю і характером справжнісіньку неінфекційну епідемію.

Стан організму, коли він не може впоратися з рівнем глюкози (цукру) у крові, називають діабетом. Сьогодні він входить до трійки "лідерів" та вбивць, у якій стоять рак та серцево-судинні захворювання. За даними міжнародної статистики на діабет страждає кожна 11-а людина у світі. Ця недуга небезпечна не тільки сама по собі, але й жахливими наслідками – вона може, наприклад, призвести до порушення функцій і повної відмови нирок. А результатом того, що кров при діабеті стає густою і виникають серйозні та незворотні проблеми з судинами у багатьох органах, може стати інсульт та інфаркт, сліпота та неврологічні патології. Ще один "вершник апокаліпсису" при діабеті – гангрена пальців або ступнів ніг та неминуча ампутація.

Ендокринологи виділяють два основні типи цукрового діабету. При першому підшлункова залоза не виробляє або виробляє дуже мало інсуліну – гормону, який доставляє цукор з крові до мільярдів наших клітин. І тоді цукор у крові починає рости та накопичуватися. А при другому типі організм працює настільки погано, що не може ефективно за призначенням використовувати вироблений інсулін.

Від інсулінозалежного діабету першого типу, як правило, страждають діти та молодь до 30 років. Сучасна медицина поки що не може його вилікувати повністю, проте діагностика дозволяє вчасно виявити такий діабет, а ін'єкції інсуліну допомагають підтримувати рівень цукру і здоров'я пацієнта на стабільному рівні. Це допомагає уникнути тих жахливих та найважчих наслідків у зрілі та літні роки. До речі, якщо раніше люди з таким діагнозом жили до 70-80 років, то до сьогодні тривалість їхнього життя, за даними західних вчених, переступила 90-річний рубіж.

Другий інсуліннезалежний тип захворювання лікарі називають діабетом дорослих. Генетична схильність до цієї недуги є важливим, але далеко не єдиним фактором ризику. Як показали дослідження вчених Стендфордського університету, гени азіатів, аборигенів Астралії та інших корінних народів можуть видавати діабетичні поломки частіше, ніж у європейців.

Величезну роль у цій сумній історії відіграє надмірна вага, яку людина рік за роком наїдає, сидячи на дивані з тарілками шкідливої їжі, що приносить таке задоволення. Серед інших причин, які можуть спровокувати розвиток цукрового діабету – хвороби підшлункової залози, які нерідко є наслідком інфекційних вірусних захворювань – краснухи чи грипу. Але якщо грип заявляє про себе високою температурою та ломотою у суглобах, то ознаки діабету менш помітні, вони не мають такої яскравої картини.

Що ж має насторожити людину та змусити її перевірити своє здоров'я? Найчастіше це почуття голоду, сильна спрага і неприродна сухість у роті, коли ніби перебуваєш посеред пустелі, і в буквальному значенні хочеться випити море води. Іноді це просто на 1-2 літри більше, що теж ненормально, але навіть 4-5 літрів рідини є згубними для нирок. Крім цього небезпечні такі прояви як: надто часте і рясне сечовипускання, особливо вночі, різкі напади нудоти і блювання, дивне оніміння рук, ніг або відчуття легкого поколювання в пальцях. Підозра на діабет може виникнути при різкому зниженні ваги без дієт або не на тлі перенесеної нещодавно хвороби. Повинні насторожити: порізи, подряпини і рани, які погано і довго гояться, постійна сверблячка на шкірі, а також погіршення зору і ніби розмита картина навколишнього світу. Не можна залишати без уваги та походу до лікаря такі "дзвіночки": постійна слабкість, сонливість, втома від життя та роботи, безпричинна дратівливість.

Як же людині, яка виявила такі симптоми, діагностувати цукровий діабет? Для цього потрібно зробити у сертифікованій лабораторії біохімічне дослідження гормонів, ліпідів, крові та сечі. Кров здають рівень глюкози, глікований гемоглобін (інтегральний показник глікемії протягом трьох місяців), а для визначення першого чи другого типу діабету роблять глюкозотолерантний тест. Це визначення рівня глюкози в крові натщесерце і після навантаження, на основі якого лікар робить оцінку вуглеводного обміну. Саме цей тест виявляє серйозні порушення толерантності до глюкози та небезпечні приховані форми діабету. Навіть якщо вас не турбує жодна з перерахованих проблем, рівень глюкози в крові потрібно контролювати та здавати аналізи щорічно. Якщо ж ви знаходитесь в групі ризику або маєте родичів-діабетиків, намагайтеся перевіряти глюкозу раз на 6 місяців, тобто двічі на рік.

Якщо говорити про профілактику діабету, то ендокринологи рекомендують враховувати ще й численні фактори ризику. Наприклад, люди, які не висипаються або сплять менше 5-6 годин, запросто можуть набрати вагу. Адже у них в організмі активізується секреція гормонів стресу – вони стимулюють апетит тоді, коли нема справжнього голоду. У жінок вага часто збільшується під час менопаузи, коли сповільнюється обмін речовин. А оскільки діабет 2-го типу "стартує" після 35–40 незалежно від ґендера, то чоловіки теж мають бути напоготові. Ризик розвитку цієї хвороби вдвічі збільшується у пацієнтів із гіпертонією.

Істотно підвищує ймовірність розвитку діабету гіподинамія та відсутність фізичних навантажень. Адже під час занять спортом глюкоза з крові надходить у м'язи, де використовується як джерело енергії. А коли людина не активна фізично, глюкоза залишається в крові, що шкідливо для здоров'я. Пасивна людина "запасає" жир на талії, а це явний симптом метаболічного синдрому — при ньому чутливість клітин до інсуліну знижується. Це може говорити і про ожиріння підшлункової залози, яка в такому стані не намагатиметься виробляти інсулін.

У документальному фільмі BBC було показано дослідження на добровольцях Австралії, які боролися з 2-м типом діабету, зменшуючи загальне ожиріння та підшлункової за допомогою дієт та активності. Люди, вага яких перевалила за 130 кг, лише за допомогою збалансованого харчування, піших прогулянок та нескладних вправ значно знизили ІМТ та цукор у крові. А деяким учасникам лікарі навіть скасували інсулін.

Цікаво, що автор фільму – відомий американський телеведучий, журналіст та письменник Майкл Мослі пішов на небезпечний анти-експеримент і показав: навіть кілька тижнів фастфуду здатні нашкодити підшлунковій, підвищити цукор та додати зайві кілограми.

Мослі довів, що препарати для зниження цукру, холестерину та інші ліки, які часто рекламують корпорації, що заробляють мільйони на діабеті, можна замінити корисною зеленню, ягодами, овочами, фруктами, бобовими, цільнозерновими продуктами та рибою, а також зарядкою та пробіжками. Головне – побороти злочинну лінь і стати на шлях здорових змін.