Гіпергідроз: причини, симптоми та лікування

Гіпергідроз — це медичний стан, що характеризується надмірною пітливістю, яка виходить за рамки необхідної для регулювання температури тіла. Цей стан може значно впливати на якість життя, призводячи до фізичного дискомфорту та емоційної напруги. Гіпергідроз – це серйозний стан, який може значно погіршити якість життя. Однак завдяки сучасним методам діагностики та лікування, більшість людей з цим захворюванням можуть досягти значного поліпшення свого стану. Важливо звернутися до лікаря за перших ознак гіпергідрозу для своєчасного початку терапії та вибору найбільш відповідного методу лікування.

Розповідаємо про причини гіпергідрозу, симптоми, як лікувати та профілактика

Причини гіпергідрозу

Гіпергідроз ділиться на два основні типи: первинний (ідіопатичний) та вторинний.

Первинний гіпергідроз немає очевидної медичної причини і зазвичай починається у дитинстві чи підлітковому віці. Основні теорії про його походження включають:

Генетичні чинники. Дослідження показують, що первинний гіпергідроз може бути спадковим, оскільки часто зустрічається у кількох членів однієї сім'ї.

Порушення роботи нервової системи. Передбачається, що надмірна активність симпатичної нервової системи може сприяти розвитку гіпергідрозу.

Вторинний гіпергідроз є наслідком інших медичних станів чи прийому певних ліків.

До можливих причин належать:

Ендокринні порушення, такі як гіпертиреоз або цукровий діабет.

Інфекції – деякі інфекції можуть спричинити підвищене потовиділення.

Прийом ліків — певні препарати, включаючи антидепресанти та протидіабетичні засоби, можуть викликати гіпергідроз.

Менопауза – гормональні зміни, пов'язані з менопаузою, можуть бути причиною нічних потовиділень.

Симптоми гіпергідрозу

Основним симптомом гіпергідрозу є надмірне потовиділення, яке може торкатися певних областей тіла (локальний гіпергідроз) або весь організм (генералізований гіпергідроз).

Найбільш часто ураженими областями є:

Долоні та підошви: надмірне потовиділення в цих областях може ускладнювати виконання повсякденних завдань, таких як лист або водіння.

Пахви: надмірне потовиділення в пахвах часто призводить до появи плям на одязі та неприємного запаху.

Обличчя та голова: піт на обличчі та голові може викликати дискомфорт та соціальне сором'язливість.

Гіпергідроз може також призводити до таких проблем:

Шкірні інфекції. Надмірна волога створює сприятливі умови для розмноження бактерій та грибків.

Соціальні та емоційні проблеми. Люди з гіпергідрозом можуть відчувати сором, тривогу та депресію через свій стан.

Діагностика гіпергідрозу

Діагностика гіпергідрозу починається з медичного огляду та збору анамнезу. Лікар може поставити питання про характер і частоту потовиділення, а також наявність симптомів інших захворювань.

Додатково можуть проводитись такі тести:

Тест на йод-крохмальну реакцію: на шкіру наноситься йод, після чого область покривається крохмалем. За наявності поту ця суміш змінює колір, що дозволяє визначити ступінь потовиділення.

Гравіметричний тест: цей метод вимірює кількість поту, який виділяється на певній площі шкіри за певний час.

Лабораторні тести: можуть бути призначені для унеможливлення вторинних причин гіпергідрозу, таких як порушення роботи щитовидної залози або інфекції.

Лікування гіпергідрозу

Існує кілька методів лікування гіпергідрозу, вибір яких залежить від тяжкості стану та індивідуальних особливостей пацієнта. Основні методи включають:

Антиперспіранти: препарати на основі хлориду алюмінію можуть зменшити потовиділення. Вони зазвичай наносяться на ніч на суху шкіру.

Іонофорез: цей метод використовує електричний струм для тимчасового блокування потових залоз. Процедури проводяться кілька разів на тиждень.

Лікарські препарати: антихолінергічні засоби можуть зменшити потовиділення, однак вони мають побічні ефекти, такі як сухість у роті та запори.

Ін'єкції ботоксу: ботулінічний токсин типу А блокує нервові сигнали, що викликають потовиділення. Ефект від ін'єкцій триває кілька місяців.

Хірургічне втручання: у випадках тяжкого гіпергідрозу може розглядатися хірургічне видалення потових залоз або перетин нервів, відповідальних за потовиділення (симпатектомія).