Ретрит: дорога до щастя

Слово «ретрит» останнім часом звучить все частіше і нерідко асоціюється з відпочинком на екзотичних курортах, обов’язковою програмою якого є медитація і йога. Насправді ж з відпочинком ретрит не має абсолютно нічого спільного

Наше сьогодення нагадує американські гірки: не встигаєш оговтатися від одного стресу, а доля вже приготувала нове випробування, ще крутіше. В шаленому ритмі, де потрібно вирішувати кілька завдань одночасно, всюди встигати, бути кращим за інших, опрацьовувати масиви інформації, "ламаються" навіть найстійкіші – в якийсь момент перестають розуміти себе і кайфувати від житті. Все частіше у них виникають питання, "в чому сенс існування", "хто я" і "яке моє призначення у цьому світі". Саме ретрит допомагає отримати на них відповіді.

В перекладі з англійської "ретрит" – "духовне усамітнення". До нас воно прийшло нещодавно, але практикують його вже сотні років у всіх релігіях. Сорок днів, протягом яких Ісус Христос постився і молився у пустелі, – класичний приклад ретриту в християнстві. В сучасному розумінні цього поняття не обов’язкова ні пустеля, ні монастир, ні взагалі релігійна складова. Що ж важливо? І що, власне, являє собою ретрит? Давайте розберемося.

Що дає ретрит?

Можливість звільнитися від звичних, буденних справ і обов’язків, почути себе, вийти за межі себе. В глобальному масштабі – це перезавантаження, внутрішній розвиток. Хтось має намір відмовитися від шкідливих звичок чи переосмислити своє життя. Хтось – перебороти страхи або зрозуміти, чого він хоче, зняти стрес і емоційну напругу. А хтось – налагодити стосунки, стабілізувати свій стан, навчитися себе любити. Врешті-решт, випробувати свої сили. На фініші – нова людина і її якісно нове життя.

Наодинці чи в колективі?

Звісно, гуртом завжди веселіше. Однак ретрит – це не пошук драйву і комфортних умов, це пошук себе. А знайти себе, сконцентруватися на своєму внутрішньому світі в колективі набагато важче, ніж на самоті. До речі, існує ще один формат ретриту – темний ретрит, який проходить у повній темряві. Він допомагає максимально глибоко зануритися у власні емоції і пропрацювати страхи. Але розрахований на людей, що мають досвід у проходженні ретриту, досвідчених і з міцною психікою.

Скільки потрібно часу?

Не варто розраховувати, що за вихідні ви зможете "переформатуватися" – забути про свої звички і скинути старі "налаштування". Для цього потрібно щонайменше 7-10 днів. Оптимальний термін ретриту – два тижні. Принцип "чим більше, тим краще" для новачків не підходить. Якщо тривалий час залишатися наодинці з собою, можуть просто не витримати нерви, і ефект від проведення ретриту нівелюється.

Де проводиться ретрит?

Можна, звісно, й на дачі – медитувати чи займатися духовними практиками на свіжопідстриженому газоні, під спів пташок і під пильним поглядом заінтригованих сусідів. Але якщо по-справжньому хочете перезавантажитися, це має бути тихе, спокійне місце, максимально віддалене від цивілізації (від гамірних вулиць, магазинів, телевізорів) – десь у горах або на березі озера. І бажано екзотичне – на Шри-Ланці, в тропічному лісі, де повно диких мавп та іншої живності, і де про інтернет годі й мріяти, злиття з природою вам точно гарантовано. Одне з місць сили для тих, хто неодноразово проходив ретрит, – Індія. Звісно, бюджетним такий ретрит не назвеш. Зате тут найкращі духовні наставники – сюди вони з’їжджаються зі всього світу.

Яких правил потрібно дотримуватися?

Перш ніж розпочати ретрит, бажано максимально завершити свої справи, інакше думки так чи інакше будуть повертатися до незакінченого проєкту, недоклеєних шпалер чи хворого собаки і доженуть вас навіть на протилежному кінці світу.

Обов’язкові умови ефективного ретриту:

– режим мовчання. Бажано повного! Тиша – інструмент, який дозволяє заглибитися в себе і вирішити внутрішні проблеми;

– відмова від гаджетів. Відсутність будь-якої інформації ззовні (і, як наслідок, її "переварювання") дозволяє максимально сконцентруватися на собі. Позбавлячись зайвого, можна почути головне;

– медитація і духовні практики. Допомагають заспокоїти розум і тіло, вчать розслаблятися і концентруватися на головному. Направляють енергію в потрібне русло, зменшують потік негативних емоцій, покращують стан здоров’я, допомагають відчути своє тіло. Займають до 10 годин на добу;

– строгий розпорядок дня (як правило, з дуже ранніми підйомами);

– веганська дієта. Її практикують під час ретриту, оскільки близько 75% енергії людина зазвичай витрачає на перетравлення їжі, тоді як їжа рослинного походження менш енергоємна. В ідеалі (якщо дозволяє здоров’я) це взагалі може бути детокс-меню, в яке входять сирі овочі та фрукти;

– досвідчений наставник. Він підкаже і направить у правильному напрямку.

Найбільші поціновувачі ретритів – люди творчих професій. Голівудська зірка Джаред Лето, наприклад, медитував у пустелі 12 днів. Вілл Сміт минулого року відновлював сили й гармонізував свій стан в Індії.

Українські селебрітіс також практикують ретрит. Наталя Могилевська кілька років поспіль усамітнюється в Індії.

– Мій перший ретрит був наслідком психологічної та духовної роботи, яка мене цікавила і до якої я прийшла через власну кризу, котру детально описую в своїй книзі "Худеем вместе" – у тій частині, де йдеться про Індію, – розповідає співачка. – Ретрити бувають різні. Наприклад, десять днів під землею без їжі, води і сну (не слухайте медиків, які кажуть, що це неможливо – мій вчитель довів, що можливо і сорок днів поспіль). Медитація та дієта впродовж дня в аюрведичному готелі – це теж ретрит. Все залежить від того, до чого людина готова. Є ретрити з практикою мауни – коли ти даєш обітницю мовчати якусь певну кількість днів. Розмовляти можна тільки з вчителем, та й то якщо в нього будуть до вас питання. Я багато втратила проєктів і можливостей через те, що була в мауні. Але свій вибір зробила і ще жодної секунди не пошкодувала.

Перша й найважливіша умова ефективного ретриту – гарний вчитель. Без нього важко у всьому розібратися, ретрит буде корисний тільки для тіла. В нашій країні, напевно, теж можна зустріти приємних, розсудливих людей, які зможуть щось пояснити, але ці знання так і залишаться на рівні розуму. Справжні знання можна отримати тільки від самореалізованого майстра, який був у самадхі (стан просвітлення. – Прим. авт.). Їх у світі одиниці, в Україні – жодного. Тому потрібно просити вищі сили послати вам такого вчителя: вже своїм існуванням він дасть вам те, чого не дасть ніхто.

Друга умова ретриту – зосередитися на своєму внутрішньому стані, відключитися від усього, що може відволікати. Якщо це спробувати зробити різко, без певної підготовки, він, на жаль, може стати стресом. Рішення йти до ретриту має визріти і бути природнім наслідком твого бажання прийти до очищення і медитації. Так не можна – закінчив свої справи й забіг в сусідню кімнату за ретритом. Треба проявити повагу до самого себе: зупинитися, підготуватися, очиститися, налаштуватися і отримати благословіння вчителя, щоб спокійно, усвідомлено пройти всі етапи і відчути, як змінюється внутрішній стан. Прибираючи всі зовнішні фактори, які можуть дратувати й відволікати, ви підкреслюєте швидкість та гучність власних думок. А думки під час ретриту дуже заважають! Зупинити їх допомагає чиста їжа, хоч трохи треноване тіло, спокій. Але головне – щоденне спостерігання: за своїми вчинками, поведінкою і думками. Як тільки ви починаєте за ними спостерігати, вони зникають. До речі, найкраща справа під час ретриту – не мати ніяких справ. За десять років регулярних поїздок в Індію і життя в ашрамі (обитель мудреців і відлюдників у древній Індії. – Прим. авт.) я зрозуміла, що це найважча робота у світі – нічого не робити і нічого не думати. Закрийте очі і спробуйте хоча б хвилину не думати, й самі переконаєтесь у цьому.

Важливе значення має і система харчування. Під час ретриту хочеться їсти тільки дуже легку і пранічну їжу – фрукти, овочі, рис, пити просту воду. Точно не вуглеводи, м’ясо чи цукор! Вони корисні, коли приходиш додому після роботи. А якщо хочеш досягти тонких знань і відчуттів, потрібна легкість, а отже – позбавитися від усього обтяжливого, і точно – від важкої їжі, яка "опускає" енергію вниз. Причому – бажано за місяць до ретриту.

Андре Тан проходив свій ретрит у горах (де саме – він не уточнював). Модельєр яскраво описав цей процес у своєму акаунті в Instagram:

– Ти встаєш вранці від дзвону дзвіночків. Починається день, звісно, ​​з медитації. Але це не означає, що ти обов'язково сидиш годинником на підлозі і повільно дихаєш. У нас були динамічні медитації по кілька годин, коли ти, наприклад, стрибаєш, дихаєш у швидкому темпі, розкручуєш хару та танцюєш до останньої краплі поту. На ретріті тобі не дають ні грама м'яса, яєць чи молочних продуктів, все, що ти їси, – це боби та салати. Єдина комунікація за день – це 15-хвилинне спілкування з твоїм партнером-дзеркалом, якому ти висловлюєш усе, що пережив та усвідомив за день. За три дні я втомився так, ніби не медитував цілими днями, а розвантажував вугілля. Був готовий реально послати весь цей ретріт до чортової матері та поїхати звідти. Але згодом почав відчувати легкість і ловити разючі інсайти.

Звичайно, кожен йде на ретрит зі своїм запитом. Але в результаті завжди отримує навіть більше, ніж очікує. Впевненість у собі. Емоційну стабільність. Потенціал працювати й творити. Розуміння, чого хоче від життя. Глибоке відчуття себе і оточуючих. Гармонію душі і тіла. Тож варто спробувати!